Вірші про Україну

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
П. Чубинський

... Читати далі »

Стань під прапор синьо-жовтий — 
Стяг відважних прабатьків, 
Доторкнися позолоти 
Запорозьких козаків, 

Доторкнися голубизни 
Патріотів-вояків. 
Стань під прапором Вітчизни 
Серед гордих юнаків. 

І засяє над тобою 
Найдорожче із клейнод, 
Шануватимеш з любов ю 
Рідну армію і флот, 

Будеш гордим за чесноти 
Героїчних прабатьків. 
Стань під прапор синьо-жовтий 
Запорозьких козаків.

Мої нескінченні дороги 
Сплелися, мов доля моя, 
Я знову вернув до порога, 
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно, 
Ще пращурів пам ять жива, 
Знайома тут кожна стежина, 
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно, 
Злітає, як птах у блакить, 
А мова твоя солов їна 
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий, 
Послухаю спів солов я, 
Там ранок зустріну рожевий, 
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов

Україно,
Ти - сонце весняне, 
Моя рідна, моя золота... 
Твої древні задумані храми, 
Старовинні чудесні міста –
Ніби в казці, де час зупинився, 
Щоб усе, що було, пригадати: 
Тихі співи і танці вогнисті, 
Щебетання в садку біля хати, 

І тумани, і роси краплисті, 
І героїв славетних життя, -
І мале босоноге дитя, 
Що біжить радо з піснею в поле 
І сміється, хоч ніженьки коле!..
Я. Черняк

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

... Читати далі »