Вірші про Україну

Мої нескінченні дороги 
Сплелися, мов доля моя, 
Я знову вернув до порога, 
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно, 
Ще пращурів пам ять жива, 
Знайома тут кожна стежина, 
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно, 
Злітає, як птах у блакить, 
А мова твоя солов їна 
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий, 
Послухаю спів солов я, 
Там ранок зустріну рожевий, 
Тобі я вклонюся, земля.
Ф. Пантов